1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пиндючливо

пиндю́чливо

розм.

Присл. до пиндючливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пиндючливо — пиндю́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. пиндючливо — ПИНДЮ́ЧЛИВО, розм. Присл. до пиндю́чливий. Екіпажі всуціль з офіцерів, одягнуті в хромове, тримаються самовпевнено, пиндючливо (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. пиндючливо — ПИНДЮ́ЧЛИВО, розм. Присл. до пиндю́чливий. Екіпажі всуціль з офіцерів, одягнуті в хромове, тримаються самовпевнено, пиндючливо (Гончар, Таврія.., 1957, 657). Словник української мови в 11 томах