писнути

Значення в інших словниках

1. писнути — I писн`ути-ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до писати. II п`иснутирідко пискнути, -ну, -неш, док. Однокр. до пискати. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. писнути — Пи́снути, -сну, -снеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. писнути — ПИ́СНУТИ, рідко ПИ́СКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пи́скати. Он, писнувши, сойка пурхнула (І. Муратов); Ріта, яка до цього непорушно стояла біля дверей, якось по-пташиному пискнула, сплеснула в долоні і, мов синиця, випурхнула з кабінету (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. писнути — і (ані́) сло́ва (сло́вом) не пи́снути кому і без додатка. 1. Не видати якої-небудь таємниці, зовсім нічого не розповісти про щось. Усі .. замовкли. Про архієреїв ніхто вже й слова не писнув (І. Фразеологічний словник української мови
5. писнути — ПИЩАТИ (видавати тонкі різкі звуки), ПИ́СКАТИ, ПИСКОТІ́ТИ, ПІ́КАТИ розм.; ЦЯ́ПАТИ розм., ЦІ́ПКАТИ розм., ЦЯПОТІ́ТИ діал. (перев. про курчат та деяких пташок). — Док.: пи́снути, пи́скнути, пі́кнути, ця́пнути. У торішній траві пищали й вовтузилися миші (З. Словник синонімів української мови
6. писнути — ПИ́СНУТИ, рідко ПИ́СКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пи́скати. Он, писнувши, сойка пурхнула (Мур., Хороші сусіди, 1948, 44); Ріта, яка до цього непорушно стояла біля дверей, якось по-пташиному пискнула, сплеснула в долоні і, мов синиця... Словник української мови в 11 томах
7. писнути — Писну́ти, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ писати. --------------- Писнути, -ну, -неш гл. Писнуть. Ні писне, ні висне. Ном. Писнула дитина. Левиц. Пов. 60. Словник української мови Грінченка