1. Фразеологічний словник української мови

писнути

і (ані́) сло́ва (сло́вом) не пи́снути кому і без додатка. 1. Не видати якої-небудь таємниці, зовсім нічого не розповісти про щось. Усі .. замовкли. Про архієреїв ніхто вже й слова не писнув (І. Нечуй-Левицький); І я побожу (побожуся) й жінка моя, й діти мої, що я Борухові за ґрунт ані словом не писнув (Л. Мартович). 2. Зовсім нічого не сказати, не промовити; промовчати. Кулаки посипались на його (муляра) плечі .. Інші робітники, що бачили цілу ту справу, мовчки працювали, похилені над цеглою і закусуючи зуби. Ніхто з них не писнув ані слова (І. Франко).

сло́во пи́снути кому і без додатка. Розказати кому-небудь щось. — Тільки слово писнеш кому, стара… Задушу, спалю й душу чортові на виграшки віддам! Чула? — кинув (Андрій) і побіг (Іван Ле).

щоб і не пи́снув, з дієсл. Надзвичайно суворо. — Наустив вражий дід піхоту да хотів так придавити у Батурині старшину, щоб і не писнула (П. Куліш); — Ти візьми їх до рук, .. так візьми, щоб і не писнули (Ю. Яновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писнути — пи́снути дієслово доконаного виду рідко писну́ти дієслово доконаного виду від: писати Орфографічний словник української мови
  2. писнути — I писн`ути-ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до писати. II п`иснутирідко пискнути, -ну, -неш, док. Однокр. до пискати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. писнути — Пи́снути, -сну, -снеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. писнути — ПИ́СНУТИ, рідко ПИ́СКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пи́скати. Он, писнувши, сойка пурхнула (І. Муратов); Ріта, яка до цього непорушно стояла біля дверей, якось по-пташиному пискнула, сплеснула в долоні і, мов синиця, випурхнула з кабінету (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. писнути — ПИЩАТИ (видавати тонкі різкі звуки), ПИ́СКАТИ, ПИСКОТІ́ТИ, ПІ́КАТИ розм.; ЦЯ́ПАТИ розм., ЦІ́ПКАТИ розм., ЦЯПОТІ́ТИ діал. (перев. про курчат та деяких пташок). — Док.: пи́снути, пи́скнути, пі́кнути, ця́пнути. У торішній траві пищали й вовтузилися миші (З. Словник синонімів української мови
  6. писнути — ПИ́СНУТИ, рідко ПИ́СКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пи́скати. Он, писнувши, сойка пурхнула (Мур., Хороші сусіди, 1948, 44); Ріта, яка до цього непорушно стояла біля дверей, якось по-пташиному пискнула, сплеснула в долоні і, мов синиця... Словник української мови в 11 томах
  7. писнути — Писну́ти, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ писати. --------------- Писнути, -ну, -неш гл. Писнуть. Ні писне, ні висне. Ном. Писнула дитина. Левиц. Пов. 60. Словник української мови Грінченка