пияцький

пия́цький

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пияцький — -а, -е, розм. Прикм. до пияк. || Власт. пиякові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пияцький — ПИЯ́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до пия́к. Перед вів у пияцькій компанії Осмульський, заступник учителя, що вчив французької мови (І. Франко); // Власт. пиякові. Лиш мав [Гриць] ту пияцьку прикмету, що пив сам, не дбаючи про товариство (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  3. пияцький — ПИЯ́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до пия́к. Перед вів у пияцькій компанії Осмульський, заступник учителя, що вчив французької мови (Фр., IV, 1950, 241); // Власт. пиякові. Лиш мав [Гриць] ту пияцьку прикмету, що пив сам, не дбаючи про товариство (Март., Тв., 1954, 64). Словник української мови в 11 томах