пияцький
пия́цький
-а, -е, розм.
Прикм. до пияк.
|| Власт. пиякові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пияцький — пия́цький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- пияцький — ПИЯ́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до пия́к. Перед вів у пияцькій компанії Осмульський, заступник учителя, що вчив французької мови (І. Франко); // Власт. пиякові. Лиш мав [Гриць] ту пияцьку прикмету, що пив сам, не дбаючи про товариство (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
- пияцький — ПИЯ́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до пия́к. Перед вів у пияцькій компанії Осмульський, заступник учителя, що вчив французької мови (Фр., IV, 1950, 241); // Власт. пиякові. Лиш мав [Гриць] ту пияцьку прикмету, що пив сам, не дбаючи про товариство (Март., Тв., 1954, 64). Словник української мови в 11 томах