плакальник

пла́кальник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плакальник — -а, ч. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. плакальник — ПЛА́КАЛЬНИК, а, ч., заст. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання). Словник української мови у 20 томах
  3. плакальник — ПЛА́КАЛЬНИК, а, ч., заст. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання). Словник української мови в 11 томах