плакальник
пла́кальник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плакальник — -а, ч. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання). Великий тлумачний словник сучасної мови
- плакальник — ПЛА́КАЛЬНИК, а, ч., заст. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання). Словник української мови у 20 томах
- плакальник — ПЛА́КАЛЬНИК, а, ч., заст. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання). Словник української мови в 11 томах