1. Словник української мови в 11 томах

плакальник

ПЛА́КАЛЬНИК, а, ч., заст. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плакальник — пла́кальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плакальник — -а, ч. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плакальник — ПЛА́КАЛЬНИК, а, ч., заст. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання). Словник української мови у 20 томах