плакальник
пла́кальник
-а, ч.
Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плакальник — пла́кальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- плакальник — ПЛА́КАЛЬНИК, а, ч., заст. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання). Словник української мови у 20 томах
- плакальник — ПЛА́КАЛЬНИК, а, ч., заст. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання). Словник української мови в 11 томах