плантатор
планта́тор
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плантатор — -а, ч. Власник плантації (у 1 знач.). || Будь-який визискувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плантатор — ПЛАНТА́ТОР, а, ч. Власник плантації (у 1 знач.); // Будь-який визискувач. Чи ми, немов невільники, під ляскіт канчука, На втіху злим плантаторам ударим тропака? (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- плантатор — ПЛАНТА́ТОР, а, ч. Власник плантації (у 1 знач.); // Будь-який визискувач. Чи ми, немов невільники, під ляскіт канчука, На втіху злим плантаторам ударим тропака? (Л. Укр., І, 1951, 267). Словник української мови в 11 томах