плантатор
планта́тор
-а, ч.
Власник плантації (у 1 знач.).
|| Будь-який визискувач.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плантатор — планта́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- плантатор — ПЛАНТА́ТОР, а, ч. Власник плантації (у 1 знач.); // Будь-який визискувач. Чи ми, немов невільники, під ляскіт канчука, На втіху злим плантаторам ударим тропака? (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- плантатор — ПЛАНТА́ТОР, а, ч. Власник плантації (у 1 знач.); // Будь-який визискувач. Чи ми, немов невільники, під ляскіт канчука, На втіху злим плантаторам ударим тропака? (Л. Укр., І, 1951, 267). Словник української мови в 11 томах