платочок
плато́чок 1
іменник чоловічого роду
від: платок — хустка
плато́чок 2
іменник чоловічого роду
від: платок — пласт; пластівець
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- платочок — -чка, ч., діал. Зменш.-пестл. до платок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- платочок — ПЛАТО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до плато́к¹. І така [дівчина] – в корсетині в латаній, в платочку в старенькому.., худенька (А. Тесленко); Дидона гірко заридала і з білого свого лиця Платочком сльози обтирала (І. Котляревський). ПЛАТО́ЧОК², чка... Словник української мови у 20 томах
- платочок — ПЛАТО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до плато́к¹. І така [дівчина] — в корсетині в латаній, в платочку в старенькому.., худенька (Тесл., З книги життя, 1949, 9); Дидона гірко заридала і з білого свого лиця Платочком сльози обтирала (Котл., І, 1952, 72). Словник української мови в 11 томах
- платочок — Платок, -тка ж. 1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток. Шух. І. 260. 2) Платокъ. ум. плато́чок. Словник української мови Грінченка