1. Орфографічний словник української мови

плугатарка

плуга́та́рка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плугатарка — ПЛУГА́ТА́РКА, и, ж., заст. Жін. до плуга́та́р. – Соб! – погукує плугатарка. – На себе верни! Хіба не бачиш, що мені й плуга з борозни вивертає! (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  2. плугатарка — ПЛУГА́ТА́РКА, и, ж. Жін. до плуга́та́р. — Соб! — погукує плугатарка. — На себе верни! Хіба не бачиш, що мені й плуга з борозни вивертає! (Ю. Янов., Мир, 1956, 104). Словник української мови в 11 томах