побувка
побу́вка
іменник жіночого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побувка — ПОБУ́ВКА, и, ж., перев. у сполуч. з прийм. на, розм. Те саме, що поби́вка. – Приїжджав Федот Вихорів на побувку, то самі ж чули, як говорив: – У нас сила. Кордон на замку (Григорій Тютюнник); Того року він .. Словник української мови у 20 томах
- побувка — ПОБУ́ВКА, и, ж., перев. у сполуч. з прийм. на, розм. Те саме, що поби́вка. — Приїжджав Федот Вихорів на побувку, то самі ж чули, як говорив: — У нас сила. Кордон на замку (Тют., Вир, 1964, 302); Того року він.. Словник української мови в 11 томах