1. Орфографічний словник української мови

побуркотати

побуркота́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побуркотати — -кочу, -кочеш і побуркотіти, -очу, -отиш, док., перех. і неперех. Буркотати, буркотіти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. побуркотати — ПОБУРКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПОБУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., що і без прям. дод. Буркотати, буркотіти якийсь час. Скілька голубів примчали До вогню, побуркотали, Посміялись, відпочили І в дорогу подалися (Леся Українка); Поремствувавши... Словник української мови у 20 томах
  3. побуркотати — ПОБУРКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПОБУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. і неперех. Буркотати, буркотіти якийсь час. Скілька голубів примчали До вогню, побуркотали, Посміялись, відпочили І в дорогу подалися (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах