1. Орфографічний словник української мови

повикручуваний

повикру́чуваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повикручуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повикручувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повикручуваний — ПОВИКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повикру́чувати; // у знач. прикм. Вони розвішували її повикручуваний одяг на гіллях верби (Іван Ле); Якби так кожна присяга, що її парубок дає дівчині, мала мститись, то всі чоловіки ходили б з повикручуваними ногами й руками (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  3. повикручуваний — ПОВИКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повикру́чувати; // У знач. прикм. Вони розвішували її повикручуваний одяг на гіллях верби (Ле, Наливайко, 1957. Словник української мови в 11 томах