повикручувати
повикру́чувати
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повикручувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Викрутити звідкись усе чи багато чого-небудь. Повикручувати електричні лампочки. || розм. Вирвати з корінням усе чи багато чого-небудь. 2》 Віджати все чи багато чого-небудь (білизну, одяг і т. ін.). Повикручувати мокрі сорочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повикручувати — ПОВИКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Викрутити звідкись усе або багато чого-небудь. Познімав [сотник Шурабуря] на станції всі телефонні апарати й повикручував електричні лампочки, щоб не дістались ворогові (Б. Антоненко-Давидович); // розм. Словник української мови у 20 томах
- повикручувати — ПОВИКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Викрутити звідкись усе або багато чого-небудь. Повикручувати електричні лампочки; // розм. Вирвати з корінням усе або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- повикручувати — Повикручувати, -чую, -єш гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Кв. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх. Васильк. у. Словник української мови Грінченка