погриміти
погримі́ти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погриміти — -млю, -миш; мн. погримлять; док. Гриміти якийсь час. Погриміти відром. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погриміти — Погримі́ти, -млю́, -ми́ш, -мля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- погриміти — ПОГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. погримля́ть; док. 1. безос. Про грім – певний час утворювати гучний, різкий звук; гриміти якийсь час. [Харитон:] Вчора зовсім було насупилося на дощ, думка шибала: ось-ось поллє..! Отже, тільки погриміло та поблискало... (М. Словник української мови у 20 томах
- погриміти — ПОГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. погримля́ть; док. Гриміти якийсь час. Погриміти відром; // безос. [Xаритон:] Вчора зовсім було насупилося на дощ, думка шибала: ось-ось поллє..! Отже, тільки погриміло та поблискало… (Кроп. Словник української мови в 11 томах