погриміти

погримі́ти

-млю, -миш; мн. погримлять; док.

Гриміти якийсь час. Погриміти відром.

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погриміти — погримі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погриміти — Погримі́ти, -млю́, -ми́ш, -мля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. погриміти — ПОГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. погримля́ть; док. 1. безос. Про грім – певний час утворювати гучний, різкий звук; гриміти якийсь час. [Харитон:] Вчора зовсім було насупилося на дощ, думка шибала: ось-ось поллє..! Отже, тільки погриміло та поблискало... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. погриміти — ПОГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. погримля́ть; док. Гриміти якийсь час. Погриміти відром; // безос. [Xаритон:] Вчора зовсім було насупилося на дощ, думка шибала: ось-ось поллє..! Отже, тільки погриміло та поблискало… (Кроп. Словник української мови в 11 томах