погубитель

погуби́тель

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погубитель — Згубач Словник чужослів Павло Штепа
  2. погубитель — ПОГУБИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст., рідко. Той, хто призводить до загибелі. Тут лежить копитан [капітан], погубитель її (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  3. погубитель — Погубитель, -ля м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв. Словник української мови Грінченка