погубитель
Погубитель, -ля
м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погубитель — погуби́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- погубитель — Згубач Словник чужослів Павло Штепа
- погубитель — ПОГУБИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст., рідко. Той, хто призводить до загибелі. Тут лежить копитан [капітан], погубитель її (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах