погубитель

Погубитель, -ля

м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погубитель — погуби́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. погубитель — Згубач Словник чужослів Павло Штепа
  3. погубитель — ПОГУБИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст., рідко. Той, хто призводить до загибелі. Тут лежить копитан [капітан], погубитель її (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах