подвійник
подві́йник
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подвійник — -а, ч., рідко. Те саме, що двійник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- подвійник — ПОДВІ́ЙНИК, а, ч., рідко. Те саме, що двійни́к 1. * У порівн. Пливе тінь, шелестить стернею: щось іде з другого кінця .. Чи не Андрій не спить до цього часу? Ближче – він. Тоскний, самітній, ніби мій подвійник (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- подвійник — ПОДВІ́ЙНИК, а, ч., рідко. Те саме, що двійни́к 1. *У порівн. Пливе тінь, шелестить стернею: щось іде з другого кінця.. Чи не Андрій не спить до цього часу? Ближче — він. Тоскний, самітній, ніби мій подвійник (Вас., II, 1959, 97). Словник української мови в 11 томах