1. Великий тлумачний словник сучасної мови

подвійник

подві́йник

-а, ч., рідко.

Те саме, що двійник 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подвійник — подві́йник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. подвійник — ПОДВІ́ЙНИК, а, ч., рідко. Те саме, що двійни́к 1. * У порівн. Пливе тінь, шелестить стернею: щось іде з другого кінця .. Чи не Андрій не спить до цього часу? Ближче – він. Тоскний, самітній, ніби мій подвійник (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. подвійник — ПОДВІ́ЙНИК, а, ч., рідко. Те саме, що двійни́к 1. *У порівн. Пливе тінь, шелестить стернею: щось іде з другого кінця.. Чи не Андрій не спить до цього часу? Ближче — він. Тоскний, самітній, ніби мій подвійник (Вас., II, 1959, 97). Словник української мови в 11 томах