1. Орфографічний словник української мови

поденник

поде́нник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поденник — -а, ч. Найманий робітник із поденною оплатою праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поденник — Поде́нник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. поденник — ПОДЕ́ННИК, а, ч. Найманий робітник з поденною оплатою праці. Між нами, поденниками, працював і наймит Гливин – Яким (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
  4. поденник — ПОДЕ́ННИК, а, ч. Найманий робітник з поденною оплатою праці. Між нами, поденниками, працював і наймит Гливин — Яким (Тесл., З книги життя, 1949, 68). Словник української мови в 11 томах
  5. поденник — Поденник, -ка м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту. Г. Барв. 162. Словник української мови Грінченка