подіяти

Значення в інших словниках

1. подіяти — -ію, -ієш, док. 1》 неперех., на кого – що і без додатка. Справити вплив на кого-, що-небудь; вплинути. 2》 перех. і неперех., розм. Зробити, вчинити що-небудь. || перех. Завдати чогось, заподіяти щось кому-, чому-небудь. || перех. Зробити комусь чаклуванням що-небудь неприємне, недобре. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. подіяти — ПОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. на кого – що і без дод. Справити вплив на кого-, що-небудь; вплинути. Коли, бач, Турна не здоліють, То картами уже подіють, Що між старці Турн попаде (І. Словник української мови у 20 томах
3. подіяти — поді́яти з собо́ю що-не́будь. Покінчити життя самогубством. — Василю .. Одумайся лиш краще. Пожалій і себе, і її (Мотрю). Вона всю ніч тілько про тебе і балакала. Тебе візьмуть — вона з собою що-небудь подіє (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
4. подіяти — ВПЛИВА́ТИ (УПЛИВА́ТИ) (мати певний вплив на кого-, що-небудь), ДІ́ЯТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ на кому-чому, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ. — Док.: впли́нути (упли́нути), поді́яти, позначи́тися, відгукну́тися, відби́тися. Ніколи не думав.. Словник синонімів української мови
5. подіяти — ПОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. неперех., на кого — що і без додатка. Справити вплив на кого-, що-небудь; вплинути. Коли, бач, Турна не здоліють, То картами уже подіють, Що між старці Турн попаде (Котл. Словник української мови в 11 томах
6. подіяти — Подіяти, -дію, -єш гл. 1) Сдѣлать. Заморські лікарі нічого не подіють. Чуб. II. 389. 2) Сдѣлать, причинить колдовствомъ. Се щось йому подіяно: не їсть, не п'є. Словник української мови Грінченка