пожовклий
пожо́вклий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожовклий — див. жовтий Словник синонімів Вусика
- пожовклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пожовкнути. || у знач. прикм. Пожовкле листя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожовклий — ПОЖО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пожо́вкнути. Одно вузеньке віконце .. заліплене було пожовклим від сонця і дощу папером (І. Франко); Розчепіреними пальцями лівої руки чесав [професор] білу бороду, трохи пожовклу від старості й тютюну (Л. Словник української мови у 20 томах
- пожовклий — ПОЖО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пожо́вкнути. Одно вузеньке віконце.. заліплене було пожовклим від сонця і дощу папером (Фр. Словник української мови в 11 томах
- пожовклий — Пожовклий, -а, -е Пожелтѣвшій. І листя пожовкле вітри рознесли. Шевч. 121. Словник української мови Грінченка