пожовклий

див. жовтий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожовклий — пожо́вклий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пожовклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пожовкнути. || у знач. прикм. Пожовкле листя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожовклий — ПОЖО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пожо́вкнути. Одно вузеньке віконце .. заліплене було пожовклим від сонця і дощу папером (І. Франко); Розчепіреними пальцями лівої руки чесав [професор] білу бороду, трохи пожовклу від старості й тютюну (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. пожовклий — ПОЖО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пожо́вкнути. Одно вузеньке віконце.. заліплене було пожовклим від сонця і дощу папером (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. пожовклий — Пожовклий, -а, -е Пожелтѣвшій. І листя пожовкле вітри рознесли. Шевч. 121. Словник української мови Грінченка