позаочний

поза́о́чний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаочний — ПОЗА́О́ЧНИЙ, а, е. Який відбувається за відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочний. Позаочні розмови про начальника. Словник української мови у 20 томах
  2. позаочний — ПОЗА́О́ЧНИЙ, а, е. Який відбувається за відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочний. Словник української мови в 11 томах