1. Орфографічний словник української мови

позаочно

поза́о́чно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаочно — ПОЗА́О́ЧНО. Присл. до поза́о́чний. Позаочно лаяв [пан] їх [селян] і злодіями й розбишаками (І. Франко); – Та хіба ж вони [козаки] тебе послухають позаочно? (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. позаочно — ПОЗА́О́ЧНО. Присл. до поза́о́чний. Позаочно лаяв [пан] їх [селян] і злодіями й розбишаками (Фр., VIII, 1952, 29); — Та хіба ж вони [козаки] тебе послухають позаочно? (Тулуб, Людолови, II, 1957, 187). Словник української мови в 11 томах