1. Орфографічний словник української мови

покипіти

покипі́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покипіти — -пить; мн. покиплять; док. 1》 Кипіти якийсь час. 2》 діал. Посохнути від сильної спеки (про злаки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покипіти — ПОКИПІ́ТИ, пи́ть; мн. покипля́ть; док. 1. Кипіти якийсь час. 2. діал. Посохнути від сильної спеки (про злаки). Вівси так і покипіли (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. покипіти — ПОКИПІ́ТИ, пи́ть; мн. покипля́ть; док. 1. Кипіти якийсь час. 2. діал. Посохнути від сильної спеки (про злаки). Вівси так і покипіли (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. покипіти — Покипіти, -плю́, -пи́ш гл. 1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ. Васильк. у. 2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші. Рудч. Чп. 90. 2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли. Зміев. у. Словник української мови Грінченка