1. Великий тлумачний словник сучасної мови

покипіти

покипі́ти

-пить; мн. покиплять; док.

1》 Кипіти якийсь час.

2》 діал. Посохнути від сильної спеки (про злаки).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покипіти — покипі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покипіти — ПОКИПІ́ТИ, пи́ть; мн. покипля́ть; док. 1. Кипіти якийсь час. 2. діал. Посохнути від сильної спеки (про злаки). Вівси так і покипіли (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. покипіти — ПОКИПІ́ТИ, пи́ть; мн. покипля́ть; док. 1. Кипіти якийсь час. 2. діал. Посохнути від сильної спеки (про злаки). Вівси так і покипіли (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. покипіти — Покипіти, -плю́, -пи́ш гл. 1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ. Васильк. у. 2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші. Рудч. Чп. 90. 2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли. Зміев. у. Словник української мови Грінченка