поколупати

поколупа́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поколупати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. Колупаючи, наробити заглибин на чому-небудь; зіпсувати. || Наробити заглибин, ям, вирв кулями, снарядами, бомбами і т. ін. || Залишити рубці, заглибини, сліди на обличчі (про віспу або якусь травму). 2》 неперех. Колупати (у 1, 2 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поколупати — ПОКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Колупаючи, наробити заглибин на чому-небудь; зіпсувати. Деякий час тягали на допити і Андрія-столяра, робили й трус у землянці – перерили долівку, поколупали всі стіни (Є. Словник української мови у 20 томах
  3. поколупати — ПОКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Колупаючи, наробити заглибин на чому-небудь; зіпсувати. Деякий час тягали на допити і Андрія-столяра, робили й трус у землянці — перерили долівку, поколупали всі стіни (Крот., Сини.. Словник української мови в 11 томах
  4. поколупати — Поколупа́ти, -па́ю, -єш гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав? Богодух. у. Словник української мови Грінченка