1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поколупати

поколупа́ти

-аю, -аєш, док.

1》 перех. Колупаючи, наробити заглибин на чому-небудь; зіпсувати.

|| Наробити заглибин, ям, вирв кулями, снарядами, бомбами і т. ін.

|| Залишити рубці, заглибини, сліди на обличчі (про віспу або якусь травму).

2》 неперех. Колупати (у 1, 2 знач.) якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поколупати — поколупа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поколупати — ПОКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Колупаючи, наробити заглибин на чому-небудь; зіпсувати. Деякий час тягали на допити і Андрія-столяра, робили й трус у землянці – перерили долівку, поколупали всі стіни (Є. Словник української мови у 20 томах
  3. поколупати — ПОКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Колупаючи, наробити заглибин на чому-небудь; зіпсувати. Деякий час тягали на допити і Андрія-столяра, робили й трус у землянці — перерили долівку, поколупали всі стіни (Крот., Сини.. Словник української мови в 11 томах
  4. поколупати — Поколупа́ти, -па́ю, -єш гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав? Богодух. у. Словник української мови Грінченка