1. Орфографічний словник української мови

польний

по́льний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. польний — По́льний. Польовий. У Відни за дозволом міністерства війни отворено на наддунайских полях т. зв. Zwischenbrück — осьмитижневі вправи воєнних польних пекарень (Б., 1895, 20, 4) // пол. polny — польовий. Українська літературна мова на Буковині
  2. польний — ПО́ЛЬНИЙ, а, е: По́льний (коро́нний) ге́тьман див. ге́тьман. Словник української мови у 20 томах
  3. польний — ПО́ЛЬНИЙ, а, е: По́льний ге́тьман — помічник коронного гетьмана. Польний гетьман Миколай Потоцький повів польське військо на козаків (Н.-Лев., VII, 1966, 24); Коли козаки наблизились, гетьман польний дав знак стати їм довкола себе (Панч, Гомон. Україна, 1954, 9). Словник української мови в 11 томах