1. Орфографічний словник української мови

поліпшувач

полі́пшувач 1

іменник чоловічого роду, істота

про людину

полі́пшувач 2

іменник чоловічого роду, істота

про тварину

полі́пшувач 3

іменник чоловічого роду

про рослину або речовину

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліпшувач — -а, ч. Той чи те, ким або чим поліпшується хто-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліпшувач — ПОЛІ́ПШУВАЧ, а, ч. Той чи те, ким або чим поліпшується хто-, що-небудь. Використовується [донська порода коней] як поліпшувач місцевих верхових і робочих коней (з наук. літ.); Зерно сильних пшениць використовують як поліпшувач борошна слабких пшениць (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. поліпшувач — ПОЛІ́ПШУВАЧ, а, ч. Той чи те, ким або чим поліпшується хто-, що-небудь. Використовується [донська порода коней] як поліпшувач місцевих верхових і робочих коней (Колг. енц.. І, 1956, 608); Зерно сильних пшениць використовують як поліпшувач борошна слабких пшениць (Хлібороб Укр., 8, 1966, 16). Словник української мови в 11 томах