1. Орфографічний словник української мови

полір

полі́р

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полір — -а, ч., спец. Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полір — ПОЛІ́Р, а, ч., спец. Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска. Словник української мови у 20 томах
  3. полір — ПОЛІ́Р, а, ч., спец. Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска. Словник української мови в 11 томах