1. Великий тлумачний словник сучасної мови

полір

полі́р

-а, ч., спец.

Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полір — полі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. полір — ПОЛІ́Р, а, ч., спец. Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска. Словник української мови у 20 томах
  3. полір — ПОЛІ́Р, а, ч., спец. Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска. Словник української мови в 11 томах