1. Орфографічний словник української мови

поліцеймейстер

поліцейме́йстер

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліцеймейстер — -а, ч. Те саме, що поліцмейстер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліцеймейстер — ПОЛІЦЕЙМЕ́ЙСТЕР, а, ч., іст. Те саме, що поліцме́йстер. Він [десятник] як крикне: “До самого Поліцеймейстера доставлю!” (Панас Мирний); Начальник канцелярії оренбурзького губернатора попередив оренбурзького поліцеймейстера, що незабаром до Оренбурга мають прибути 67 політичних (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. поліцеймейстер — ПОЛІЦЕЙМЕ́ЙСТЕР, а, ч., дорев. Те саме, що поліцме́йстер. Він [десятник] як крикне: «..До самого Поліцеймейстера доставлю!» (Мирний, V, 1955, 293); Начальник канцелярії оренбурзького губернатора попередив оренбурзького поліцеймейстера... Словник української мови в 11 томах