1. Словник української мови у 20 томах

поліцеймейстер

ПОЛІЦЕЙМЕ́ЙСТЕР, а, ч., іст.

Те саме, що поліцме́йстер.

Він [десятник] як крикне: “До самого Поліцеймейстера доставлю!” (Панас Мирний);

Начальник канцелярії оренбурзького губернатора попередив оренбурзького поліцеймейстера, що незабаром до Оренбурга мають прибути 67 політичних (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліцеймейстер — -а, ч. Те саме, що поліцмейстер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліцеймейстер — поліцейме́йстер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. поліцеймейстер — ПОЛІЦЕЙМЕ́ЙСТЕР, а, ч., дорев. Те саме, що поліцме́йстер. Він [десятник] як крикне: «..До самого Поліцеймейстера доставлю!» (Мирний, V, 1955, 293); Начальник канцелярії оренбурзького губернатора попередив оренбурзького поліцеймейстера... Словник української мови в 11 томах