померкнути

Значення в інших словниках

1. померкнути — і померкти, -кну, -кнеш, док. 1》 Утратити яскравість, блиск; потьмяніти. || Видатися менш яскравим. || Перестати світити, світитися; згаснути. || Стати невиразним, неясним, нечітким. || безос. Потемніти. || Перестати існувати, зникнути. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. померкнути — ПОМЕ́РКНУТИ і ПОМЕ́РКТИ, кну, кнеш, док. 1. Утратити яскравість, блиск; потьмяніти. Померкли мої стіни і меблі (М. Коцюбинський); Перед світанком зорі померкли; // Видатися менш яскравим. Від того гуркоту, здавалось, сонце померкло (В. Словник української мови у 20 томах
3. померкнути — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
4. померкнути — ПОМЕ́РКНУТИ і ПОМЕ́РКТИ, кну, кнеш, док. 1. Утратити яскравість, блиск; потьмяніти. Померкли мої стіни і меблі (Коцюб., II, 1955, 410); Всі дрібні [зорі] давно померкли, небо затягла сіра вуаль (Ю. Янов., І, 1958, 211); // Видатися менш яскравим. Словник української мови в 11 томах