понабивати

понабива́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понабивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Прибити що-небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях). Понабивати підметки. 2》 Вбити багато чого-небудь гострого в щось, у багатьох місцях. 3》 Зробити на тілі багато слідів від ударів, багато синців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. понабивати — ПОНАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Прибити що-небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях); поприбивати. Понабивати підметки; Понабивати дороговкази. 2. Вбити багато чого-небудь гострого в щось, у багатьох місцях. Словник української мови у 20 томах
  3. понабивати — набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) (собі́) кише́ні чим і без додатка, зневажл. Багатіти, наживатися (перев. нечесним шляхом). Писар писав усім бумаги та набивав кишені (І. Фразеологічний словник української мови
  4. понабивати — ПОНАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Прибити що-небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях). Понабивати підметки; Понабивати дороговкази. 2. Вбити багато чого-небудь гострого в щось, у багатьох місцях. Словник української мови в 11 томах
  5. понабивати — Понабива́ти, -ва́ю, -єш гл. То-же, что и набити, но во множ. Ваші діжки всі вже понабивав. Словник української мови Грінченка