понабивати
набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) (собі́) кише́ні чим і без додатка, зневажл. Багатіти, наживатися (перев. нечесним шляхом). Писар писав усім бумаги та набивав кишені (І. Нечуй-Левицький); — Чужою працею, товариші, не штука набивати собі кишені (Д. Бедзик); Занедбали сини рідну мовоньку. Не туди бо вони гнуть головоньку, На пожитки густі позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи (П. Грабовський). понабива́ти кише́ні (про багатьох) чиї, кого. По багатьох школах вчителі .. пояснювали школярам усю нікчемність сищицьких пригод, вигаданих, щоб понабивати кишені хитрих, пожадливих видавців та ремісників-авторів (Грицько Григоренко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понабивати — понабива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понабивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Прибити що-небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях). Понабивати підметки. 2》 Вбити багато чого-небудь гострого в щось, у багатьох місцях. 3》 Зробити на тілі багато слідів від ударів, багато синців. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понабивати — ПОНАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Прибити що-небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях); поприбивати. Понабивати підметки; Понабивати дороговкази. 2. Вбити багато чого-небудь гострого в щось, у багатьох місцях. Словник української мови у 20 томах
- понабивати — ПОНАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Прибити що-небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях). Понабивати підметки; Понабивати дороговкази. 2. Вбити багато чого-небудь гострого в щось, у багатьох місцях. Словник української мови в 11 томах
- понабивати — Понабива́ти, -ва́ю, -єш гл. То-же, что и набити, но во множ. Ваші діжки всі вже понабивав. Словник української мови Грінченка