поніміти

понімі́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поніміти — -іє, -іємо, -ієте, док. 1》 Стати німими (про багатьох). || Під впливом сильного враження, почуття, гострого відчуття тимчасово втратити здатність говорити (про багатьох). 2》 перен. Замовкнути (про багатьох). || Перестати судити (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поніміти — ПОНІМІ́ТИ, і́є, і́ємо, і́єте, док. 1. Стати німими (про багатьох). – Чи на вас сьогодні наслано, чи ви поніміли? – спитав Балабуха (І. Нечуй-Левицький); Хай же ті вороги поніміють (В. Самійленко); * Образно. [Жирондист:] Проречистії мури!... Словник української мови у 20 томах
  3. поніміти — ПОНІМІ́ТИ, і́є, і́ємо, і́єте, док. 1. Стати німими (про багатьох). — Чи на вас сьогодні наслано, чи ви поніміли? — спитав Балабуха, розводячи руками (Н.-Лев., III, 1956, 242); Хай же ті вороги поніміють (Сам., І, 1958, 61); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  4. поніміти — Поніміти, міємо, -єте гл. Онѣмѣть (о многихъ). Грин. II. 307. Ой як я маю до тебе ходити, коли нас будуть вороги судити. Ой нехай судять, як розуміють, прийде тая годинонька, вони поніміють. Мет. 44. Словник української мови Грінченка