попоносити
попоноси́ти
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попоносити — -ошу, -осиш, док., перех., розм. 1》 Носити кого-, що-небудь тривалий час. || Носити кого-, що-небудь якийсь час. || Носити, відносити кому-небудь, куди-небудь щось багато разів, тривалий час. 2》 Ходити в якій-небудь одежі, взутті тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попоносити — ПОПОНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що, розм. 1. Носити кого-, що-небудь тривалий час; // Носити кого-, що-небудь якийсь час. – Не хочеш ластівочку свою попоносити? Ось бачиш, яка я, візьми! – і пані вихилялася в Михайлика на руках (О. Словник української мови у 20 томах
- попоносити — ПОПОНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех., розм. 1. Носити кого-, що-небудь тривалий час; // Носити кого-, що-небудь якийсь час. — Не хочеш ластівочку свою попоносити? Ось бачиш, яка я, візьми! — і пані вихилялася в Михайлика на руках (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
- попоносити — Попоносити, -ношу, -сиш гл. Поносить много. Попоносив по келійках води. К. ПС. 116. Словник української мови Грінченка