1. Орфографічний словник української мови

поросль

по́росль

іменник жіночого роду

збірн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поросль — -і, ж., збірн. 1》 Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. 2》 Молоді рослини; молодий ліс, сад, який складається з дерев однієї породи. || Сходи яких-небудь рослин. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поросль — ПО́РОСЛЬ, і, ж., збірн. 1. Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. – Це все .. молодняк, що виріс на місці порубок з порослі і підсадок (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. поросль — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови
  4. поросль — ПО́РОСЛЬ, і, ж., збірн. 1. Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. — Це все.. молодняк, що виріс на місці порубок з порослі і підсадок (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. поросль — По́росль, -лі ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустили порослі до кожного двора. (Загадка: сонце). ХС. ІІІ. 66. Словник української мови Грінченка