поросль
ПО́РОСЛЬ, і, ж., збірн.
1. Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість.
— Це все.. молодняк, що виріс на місці порубок з порослі і підсадок (Хлібороб Укр., 5, 1966, 32);
Є ще так звані додаткові бруньки, які утворюються на корінні, особливо у вишні й сливи; з цих бруньок утворюється коренева поросль (Сад. і ягідн., 1957, 38).
2. Молоді рослини; молодий ліс, сад, який складається з дерев однієї породи.
Цілий квартал [лісу] займає ялинкова поросль, що своїми вершинами тягнеться у височину (Наука.., 8, 1958, 39);
// Сходи яких-небудь рослин.
Молода поросль ледь зеленіла рівними рядами на багато гін (Смолич, День.., 1950, 72);
Назустріч сонцю жирувала молода запліднена земля, витягувала до нього жадібні стрілочки зеленої порослі (Кол., Терен.., 1959, 18);
*Образно. Великі ленінські ідеї соціалістичного перетворення світу тому так міцно і вкоренились та дали таку буйну поросль, що попали вони на благодатний народний грунт (Рад. літ-во, 2, 1968, 19);
// перен. Молоде покоління, молодь; наступники, спадкоємці.
Горьківське піклування про молоду письменницьку поросль поки що лишається неперевершеним взірцем для кожного сучасного художника слова (Літ. газ., 16.VI 1961, 1);
А. Бобир був не лише виконавцем, а й вихователем нової молодої порослі бандуристів (Мист., 1, 1961, 26).
3. розм. Волосяний покрив на обличчі, на тілі.
З себе [Іванохрестительський] високий,.. на верхній губі й на підборідді — рудувата поросль (Збан., Сеспель, 1961, 162).
Значення в інших словниках
- поросль — по́росль іменник жіночого роду збірн. Орфографічний словник української мови
- поросль — -і, ж., збірн. 1》 Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. 2》 Молоді рослини; молодий ліс, сад, який складається з дерев однієї породи. || Сходи яких-небудь рослин. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поросль — ПО́РОСЛЬ, і, ж., збірн. 1. Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. – Це все .. молодняк, що виріс на місці порубок з порослі і підсадок (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- поросль — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови
- поросль — По́росль, -лі ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустили порослі до кожного двора. (Загадка: сонце). ХС. ІІІ. 66. Словник української мови Грінченка