поросль

МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. (нове покоління). Молодь схильна до справедливості, добра й свободи (Вас. Шевчук); -. Що за юнацтво, поглянь! Скільки сили у них бойової! (М. Зеров); Черниш теж, звичайно, хотів би мати у себе людей вивірених, досвідчених, на яких з певністю можна покластись. Але він згодився забрати собі весь оцей необстріляний молодняк (О. Гончар); Вперед, на захід юнь орлина несе любов свою і гнів, і зустрічає Україна своїх сподіваних синів (В. Сосюра); -. Наша молоднеча так розпустилась, що й ходить по вулицях небезпечно (І. Нечуй-Левицький); -. Гоп! Гоп!.. Молодята! І дівчата і хлоп'ята! Годі бігать і скакать, Буду загадку казать (Л. Глібов); А на нашій та вулиці Насипано жита, От як вийде челядь гулять, — Так як перемита (пісня); Хлопці його оточують, старий геть губиться в молодій парості (Ю. Яновський); -. Значить, ви увесь час охороняли мене? — Так, — відповіла Люба. — Про молоде пагіння треба старанно дбати (В. Собко); (Зозуля:) Категоричний привіт міністерський зеленій памолоді (М. Стельмах).

ПА́ГІННЯ (молоді пагони, гілки; молоді рослини); ПО́РІСТ, ПО́РІСТЬ (ПО́РОСТЬ), ПО́РОСЛЬ, ПА́РОСТЬ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК, ОБРО́СТЬ розм., ЛІТО́РОСТ поет., ЛІТО́РОСЛЬ поет. (однорічні пагони); ХМИЗНЯ́К, ХМИЗ (дрібні лісові зарості). Старий дуб.. гнав угору молоде пагіння (І. Цюпа); Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (К. Гордієнко); Від пенька встигла вирости густим кущем буйна порость (А. Шиян); Сотні солов'їв щебетали по кущах молодого поросту (Панас Мирний); Милує око (ліс) молодою порослю, що піднімається на зміну старому лісові (В. Гжицький); Те саме чорне й голе цурпалля, яке лякало людей своїм виглядом, пустило густу зелену парость (Д. Ткач); Біля кореневища старого дуба поросла памолодь (П. Загребельний); Обрость на дереві (Словник Б. Грінченка); — На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (В. Сосюра). — Пор. па́гін.