порушувати
пору́шувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порушувати — (робити щось всупереч правилам) ламати, відступати, переступати, (спокій) тривожити. Словник синонімів Полюги
- порушувати — (наказ) не додержувати чого; (закон) переступати; (істину) перекручувати, викривляти, спотворювати; (слово) ламати, відступати від; (тишу) ґвалтувати; (рівновагу) виводити з; (тему) підносити, зачіпати, (справу) розпочинати, заводити... Словник синонімів Караванського
- порушувати — див. перешкоджати Словник синонімів Вусика
- порушувати — -ую, -уєш і діал. порушати, -аю, -аєш, недок., порушити, -ушу, -ушиш, док., перех. 1》 Робити що-небудь усупереч наказові, закону і т. ін. || Діяти, чинити не так, як належить за традицією, звичаєм, загальноприйнятими правилами і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порушувати — ПОРУ́ШУВАТИ, ую, уєш і діал. ПОРУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОРУ́ШИТИ, у́шу, у́шиш, док., що. 1. Робити що-небудь всупереч наказові, закону і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- порушувати — лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) (своє́) сло́во. Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Хто ламає слово, той віру ламає (М. Фразеологічний словник української мови
- порушувати — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- порушувати — Пору́шувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- порушувати — ПОРУ́ШУВАТИ, ую, уєш і діал. ПОРУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОРУ́ШИТИ, у́шу, у́шиш, док., перех. 1. Робити що-небудь всупереч наказові, закону і т. ін. Словник української мови в 11 томах