посивілий
поси́ві́лий 1
дієприкметник
від: посивіти
поси́ві́лий 2
прикметник
який став сірим
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посивілий — див. сивий Словник синонімів Вусика
- посивілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до посивіти 1). || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який став сірим, набув сірого відтінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посивілий — ПОСИ́ВІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до поси́ві́ти 1. Молода жінка, посивіла й змучена, чекала вістей про чоловіка: може, хто напише хоч де могилка його (Ю. Яновський); Воєвода хмурого вигляду литвин, з довгими, вже посивілими вусами (І. Словник української мови у 20 томах
- посивілий — СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет. Словник синонімів української мови
- посивілий — ПОСИ́ВІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до поси́ві́ти 1. Молода жінка, посивіла й змучена, чекала вістей про чоловіка: може, хто напише хоч де могилка його (Ю. Янов., II, 1954, 47); Воєвода хмурого вигляду литвин, з довгими, вже посивілими вусами (Коч. Словник української мови в 11 томах
- посивілий — Посивілий, -а, -е Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові. Мир. Пов. І. 115. Словник української мови Грінченка