поставати

постава́ти 1

дієслово недоконаного виду

виникати

постава́ти 2

дієслово доконаного виду

розміститися, зупинитися

діал.

постава́ти 3

дієслово доконаного виду

стати, зробитися кимось

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поставати — Виникати, з'являтися, утворюватися, організовуватися; (з руїн) воскресати; (перед ким) ставати; (перед очима) виринати, відкриватися, витикатися, показуватися; (в уяві) привиджуватися, пригадуватися, уявлятися; (- мовчанку) наставати, западати; (над чим) височіти, підноситися. Словник синонімів Караванського
  2. поставати — див. виникати; оживати Словник синонімів Вусика
  3. поставати — I -ає, недок., постати, -ане, док. 1》 Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим; утворюватися з чого-небудь; виникати. || З'являтися. || Ставати збудованим, відбудовуватися після руйнування. || Організовуватися, створюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поставати — ПОСТАВА́ТИ¹, ає́, недок., ПОСТА́ТИ, а́не, док. 1. Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим; утворюватися з чого-небудь; виникати. Коли б усі речі з нічого могли поставати, Жодного часу не треба було б їм тоді для зростання (М. Словник української мови у 20 томах
  5. поставати — ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. поставати — ПОСТАВА́ТИ¹, ає́, недок., ПОСТА́ТИ, а́не, док. 1. Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим; утворюватися з чого-небудь; виникати. Коли б усі речі з нічого могли поставати, Жодного часу не треба було б їм тоді для зростання (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. поставати — II. Поставати, -стаємо́, єте́ гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його. Рудч. Ск. І. 7. --------------- Поставати, -таю́, -єш сов. в. постати, -стану, -неш, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться, стать (о многихъ). Словник української мови Грінченка