1. Словник української мови Грінченка

поставати

II. Поставати, -стаємо́, єте́

гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його. Рудч. Ск. І. 7.

---------------

Поставати, -таю́, -єш

сов. в. постати, -стану, -неш, гл.

1) Дѣлаться, сдѣлаться, стать (о многихъ). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками. Чуб. V. 919. Тепер люде постали дрібні. Г. Барв. 427.

2) Возникать, возникнуть, появляться, появиться. Звідкіля вони (ляхи над Вислою) там постали, — історія не змогла й досі доказати. ...Тут же таки, між Вислою і Одрою постало невеличке та завзяте плем'я ляхи. К. (Правда, 1868, стр. 5). Субота ради чоловіка постала, а не чоловік ради суботи. Єв. Мр. II. 27. Великі чвари між ними щось постали. К. (О. 1861. IX. 84).

3) Только сов. в. = іі. поставати. Постали всі кругом. Чуб. II. 166.

4) Только сов. в. Остановиться. У мене воли молодії, недолугі, — ще постануть. Драг. 118.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поставати — постава́ти 1 дієслово недоконаного виду виникати постава́ти 2 дієслово доконаного виду розміститися, зупинитися діал. постава́ти 3 дієслово доконаного виду стати, зробитися кимось діал. Орфографічний словник української мови
  2. поставати — Виникати, з'являтися, утворюватися, організовуватися; (з руїн) воскресати; (перед ким) ставати; (перед очима) виринати, відкриватися, витикатися, показуватися; (в уяві) привиджуватися, пригадуватися, уявлятися; (- мовчанку) наставати, западати; (над чим) височіти, підноситися. Словник синонімів Караванського
  3. поставати — див. виникати; оживати Словник синонімів Вусика
  4. поставати — I -ає, недок., постати, -ане, док. 1》 Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим; утворюватися з чого-небудь; виникати. || З'являтися. || Ставати збудованим, відбудовуватися після руйнування. || Організовуватися, створюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поставати — ПОСТАВА́ТИ¹, ає́, недок., ПОСТА́ТИ, а́не, док. 1. Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим; утворюватися з чого-небудь; виникати. Коли б усі речі з нічого могли поставати, Жодного часу не треба було б їм тоді для зростання (М. Словник української мови у 20 томах
  6. поставати — ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. поставати — ПОСТАВА́ТИ¹, ає́, недок., ПОСТА́ТИ, а́не, док. 1. Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим; утворюватися з чого-небудь; виникати. Коли б усі речі з нічого могли поставати, Жодного часу не треба було б їм тоді для зростання (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах